СИНДРОМ РОЗДРАТОВАНОГО КИШКІВНИКА
Іноді тіло говорить із нами голосніше, ніж думки. Кишківник — дуже чутлива частина нас. Він реагує не лише на їжу, а й на емоції, напруження, темп життя. Коли ми живемо в постійному напруженні, коли не даємо собі відпочинку, коли емоції стискаються всередині, наш кишківник починає говорити замість нас. Він бурчить, стискається, болить.
Синдром роздратованого кишківника (СРК) часто з’являється там, де накопичується тривога, контроль, втома чи пригнічені емоції. Це не означає, що «все у тебе в голові». Навпаки — тіло й психіка працюють разом. І коли одна частина втомлюється, інша бере на себе навантаження.
Ми звикли думати, що емоції живуть у серці чи голові. Але дуже часто вони живуть у животі.
Там, глибоко всередині, є ціла нервова мережа — її навіть називають «другим мозком». Цей «мозок у животі» має мільйони нервових клітин і тісно пов’язаний із центральною нервовою системою через блукаючий нерв. Тобто, коли ти тривожишся — твій кишківник це буквально відчуває.
Тому іноді, коли здається, що «просто болить живіт», насправді це тривога, страх, виснаження чи непрожиті емоції.І навпаки — коли травлення розладнане, тіло постійно посилає сигнали в мозок, створюючи відчуття неспокою, напруження, навіть паніки. Це такий замкнений круг: стрес → напруга в кишківнику → більше стресу.Цей зв’язок працює в обидва боки.
Коли ти піклуєшся про тіло — спокій, повільне дихання, тепла їжа, достатній сон — нервова система заспокоюється, і кишківник поступово відгукується тим самим спокоєм.
Коли ти вчишся приймати свої емоції без осуду — тіло розслаблюється і живіт починає дихати вільніше.Твоє тіло і твоя психіка — це не окремі світи.Вони — одне ціле. І кожен біль, спазм чи бурчання — це не помилка, а повідомлення: «Я тут. Почуй мене».
ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ
СТАТТІ СПЕЦІАЛІСТА
