Ми часто звикаємо терпіти. Списуємо свій стан на втому, стрес, обставини. Думаємо: «само пройде», «зараз не час», «це просто період».

Наш емоційний стан формується не лише подіями, які відбуваються в житті, а в першу чергу — тим, як ми їх сприймаємо і пояснюємо собі.Одна і та сама ситуація може викликати різні емоції у різних людей — і причина цього в думках, які виникають у відповідь на подію.

Людина, яка перебуває в депресії, проживає глибокий смуток — тривалий, виснажливий, часто без чіткої причини. Він супроводжується відчуттям безнадії, внутрішньої порожнечі та безсилля.

ЧЕК-ЛИСТ Крок 5. Пошук причин У всього є свої причини, депресія не розвивається на порожньому місці. В вашому житті були події, передумови, що запустили програму депресії. Поки ці причини не будуть знайдені та викорінені, депресивний стан може повертатись знову і знову. Кожен крок на шляху до зцілення зменшує вплив депресії на вас. Навіть коли вам здається, що нічого не відбувається і нічого не допомагає. Тому не зупиняйтесь і продовжуйте рухатись вперед, до відновлення. П

Всі психічні процеси відбуваються в тілі. Між тілом та психікою існує постійний зв'язок і взаємний вплив. Коли ми з’їдаємо щось солодке – наш настрій покращується, коли щось болить в тілі – це одразу змінює наш психічний стан.

Одна з ключових рис депресії — це відчуття глибокої самотності. Людина ніби опиняється в емоційному вакуумі. З’являється переконання: «Ніхто не розуміє, що зі мною відбувається». Втрачається контакт із людьми, зникає відчуття включеності. Психіка ніби ізолюється, щоб зменшити біль.

Незважаючи на те, що все більше людей звертаються по допомогу до психолога, все ще існує міф про те, що психолог – це для психічно хворих людей.

Вітаю, ви вже зробили перший крок і ПОВІРИЛИ, що ваше життя може знов засяяти фарбами, ви можете повернути собі бажання та життєву енергію, знову відчувати радість та отримувати задоволення від життя.

Аб’юзивні стосунки — це не про любов, пристрасть чи «складний характер партнера». Це про систематичне насильство, яке руйнує самооцінку, почуття безпеки та психічне здоров’я людини . Аб’юз може бути непомітним ззовні, але дуже болісним зсередини. Що таке аб’юз? Аб’юз — це форма психологічного, емоційного, фізичного, сексуального або фінансового насильства, де одна людина контролює, принижує або знецінює іншу. Головна ознака аб’юзивних стосунків — нерівність сил і постійне пор

Я не буду вводити вас в оману. Вихід з депресивного стану — це складний і тривалий процес. Це знає кожен, хто вже зробив хоча б кілька кроків у бік зцілення. Тут не існує «чарівних пігулок» чи «магічних методів», які спрацьовують без вашої участі.Але існує шлях, і він завжди починається з внутрішнього ріше

Токсичні стосунки — це форма емоційного насильства у стосунках, коли партнер систематично знецінює, контролює або маніпулює. У таких стосунках людина часто втрачає впевненість у собі, відчуває тривожність і страх зробити «не так». Ознаки токсичних стосунків Найпоширеніші ознаки токсичних стосунків: • постійна критика та знецінення • маніпуляції, психологічний абʼюз • контроль, ревнощі, обмеження свободи • ігнорування почуттів і потреб • почуття провини та страх конфлікту

Коли мова заходить про лікування депресії, зазвичай маються на увазі важкі стани — випадки клінічної, діагностованої депресії. В таких ситуаціях справді необхідна консультація лікаря-психіатра, який проводить діагностику та, за потреби, призначає медикаментозне лікування.

Почуття провини — одна з найсильніших і водночас найбільш руйнівних емоцій. Ми всі помиляємося. І кожен має право на помилку. Але іноді ціна помилки здається занадто високою.

Відчуття відсутності любові — мабуть, одна з найглибших і найсуттєвіших причин розвитку депресивного стану.Не завжди усвідомлена. Не завжди названа. Але майже завжди — дуже болюча.

Переїзд в іншу країну часто сприймається як точка порятунку. Безпечніше. Спокійніше. Стабільніше. І логічно очікувати, що разом із цим прийде полегшення. Але багато людей стикаються з іншим досвідом: тіло не розслабляється, думки залишаються напруженими, тривога не зникає - а іноді навіть посилюється. У цей момент з’являється внутрішній конфлікт: «Я в безпеці. Чому ж мені досі неспокійно?»   Ця стаття - не про те, як «перемогти» тривожність. Вона про те, чому тривога може вин

Як побороти тривожність: м’які кроки до внутрішнього спокою Тривожність не зникає від одного рішення «більше не хвилюватися». Вона потребує іншого підходу - повільного, уважного, тілесно орієнтованого.   Нижче - не універсальні поради, а напрямки, які допомагають нервовій системі повертатися до рівноваги.   1. Зупиніться і помітьте тривогу Не тікайте від неї. Скажіть собі: «Зараз мені тривожно».   Це вже знижує напругу. Бо там, де є усвідомлення - з’являється увага, контроль

"Тривога забирає багато сил і не дає жити спокійно", ще один із частих запитів на сесію. І з цим можна і варто працювати. Якщо тривога довго залишається без уваги, вона може проявлятися через тіло:  • головні болі;  • проблеми зі сном;  • серцебиття, емоційний гіпергідроз;  • напруження у шиї та плечах;  • порушення травлення, тошнота, діарея;  • відчуття «кома» в горлі, сухість в горлі тощо…   Це не означає, що з Вами «щось не так». Це означає, що тіло взяло на себе те, з чи

Часто я чую такий запрос від своїх клієнтів. Тому вирішила написати цикл статей на тему тривожності і трішки розширити знання людей, які постійно або іноді стикаються з цим станом, відчувають його, але не дуже розуміють чому він виникає, про що сигналізує. Тому давайте розбиратися попорядку. Тривожність рідко з’являється раптово. Частіше вона накопичується - між справами, розмовами, очікуваннями, які ми давно носимо в собі. Наче постійне внутрішнє напруження, яке не дає повні

Часто дитина не може сказати: «Мені тривожно» — вона показує це поведінкою. Дитина перестає бути собою, поводитись як раніше-гратись в улюблені ігри, бавитись, сміятись, веселитись. ЇЇ сон стає не спокійним, порушується: довго не може заснути, а коли засипає ворочається і серед ночі може плакати або взагалі прийти до батьків. Такими діями дитина говорить батькам: " Мені небезпечно, я боюсь!". Тривожність у дітей — не капризи і не «вигадки». Це сигнал про те, що внутрішньо дит

Вихід з токсичних стосунків — це не про слабкість. Це про відновлення себе. Про повернення голосу, меж і права на здорову любов.