ЧОМУ МИ УНИКАЄМО СКЛАДНИХ ЕМОЦІЙ?
- Оксана Савченко

- 10 лист.
- Читати 2 хв
Головна функція емоцій - розпізнавати що вам подобається, що ні, та показувати вашу реакцію на те, що відбувається. Радіти сонячному дню та коханій людині, боятись небезпеки, соромитись зробити те, що не приймає суспільство, гніватись, коли щось не влаштовує. Більшість наших емоцій викликають неприємні почуття, це страх, гнів, огида, сором. Захисні механізми нашої психіки допомагають нам уникати неприємних емоцій, придушуючи їх.
Чому формується механізм «придушення», уникання складних емоцій?
1. Психіка не витримує емоцію, яку колись не мала ресурсу прожити
У дитинстві, коли дитина відчуває щось надто сильне — страх, сором, біль, злість — а поруч немає безпечного дорослого, який допоможе це вмістити, психіка «відключає» цю частину досвіду.
Так формується стратегія емоційного уникання.
“Якщо я не відчуваю — мені не болить.”
З роками це стає звичкою не відчувати: людина «заморожує» емоції, розумом усе розуміє, але тілом і серцем — відключена.
2. Емоції асоціюються з небезпекою
Підсвідомо емоції = загроза.
* Сльози колись викликали осуд → зараз “я не можу плакати”.
* Гнів був заборонений → зараз “я не можу злитися, бо втратю любов”.
* Страх висміювали → зараз “мені треба бути сильною”.
Психіка вчиться:
“Краще не відчувати, ніж знову пережити біль, провину або відторгнення.”
3. Відсутність емоційної грамотності
Багато людей просто не знають, як проживати емоції екологічно.
Їх не вчили розпізнавати, називати, виражати.
Тому будь-яке відчуття сприймається як “хаос” або “вибух”.
Людина каже: “Я не розумію, що зі мною”, “Мене накриває”, “Хочу втекти”.
4. Надмірний контроль
Контроль — це спроба зберегти стабільність.
А емоції — живі, непередбачувані.
Тому ті, хто звик усе тримати під контролем, підсвідомо уникають почуттів, бо вони руйнують звичний порядок.
“Якщо я дозволю собі відчути — я розсиплюся.”
5. Емоційна перевантаженість
Іноді уникання — це не страх, а перевтома.
Якщо людина довго тримає всередині біль або стрес, нервова система “вимикає звук” — це вже емоційне вигорання або оніміння.
Людина каже: “Нічого не відчуваю. Просто порожнеча.”
Як відновити здатність витримувати емоції?
* Поступово вчитись розпізнавати й називати свої почуття (через тіло, образи, метафори).
* Вчитися бути поруч із почуттям, не тікаючи — через дихання, тілесну усвідомленість.
* Створювати безпечний простір, де можна прожити емоцію (терапія, підтримка, власний щоденник).
* Зрозуміти, що емоції — не загроза, а сигнали життя.
Психолог навчає розуміти свої емоції, проявляти їх безпечно, та допомагає їх вивільнити, зняти напругу та відновити рівновагу.


