Все, що є в нашому тілі, всі реакції, що відбуваються існують не для того, щоб нам нашкодити. В першу чергу вони виникають для нашого захисту, для того, щоб зберегти нас від ушкоджень, щоб допомогти здолати труднощі, з якими ми стикаємось.

Стрес-реакція мобілізує практично всі системи організму: серцево-судинну, дихальну, нервову, шлунково-кишковий тракт, гормональну систему, репродуктивні органи, впливає на імунітет. Тому симптоми стресу дуже різноманітні.

Як побороти тривожність: м’які кроки до внутрішнього спокою Тривожність не зникає від одного рішення «більше не хвилюватися». Вона потребує іншого підходу - повільного, уважного, тілесно орієнтованого. Нижче - не універсальні поради, а напрямки, які допомагають нервовій системі повертатися до рівноваги. 1. Зупиніться і помітьте тривогу Не тікайте від неї. Скажіть собі: «Зараз мені тривожно». Це вже знижує напругу. Бо там, де є усвідомлення - з’являється увага, контроль

"Тривога забирає багато сил і не дає жити спокійно", ще один із частих запитів на сесію. І з цим можна і варто працювати. Якщо тривога довго залишається без уваги, вона може проявлятися через тіло: • головні болі; • проблеми зі сном; • серцебиття, емоційний гіпергідроз; • напруження у шиї та плечах; • порушення травлення, тошнота, діарея; • відчуття «кома» в горлі, сухість в горлі тощо… Це не означає, що з Вами «щось не так». Це означає, що тіло взяло на себе те, з чи

Часто я чую такий запрос від своїх клієнтів. Тому вирішила написати цикл статей на тему тривожності і трішки розширити знання людей, які постійно або іноді стикаються з цим станом, відчувають його, але не дуже розуміють чому він виникає, про що сигналізує. Тому давайте розбиратися попорядку. Тривожність рідко з’являється раптово. Частіше вона накопичується - між справами, розмовами, очікуваннями, які ми давно носимо в собі. Наче постійне внутрішнє напруження, яке не дає повні