ЩО ТАКЕ СТРЕС?

Є різні підходи до розуміння стресу.

В залежності від того, на яку частину процесу ми акцентуємо увагу – це тригер, що запускає реакцію, психологічна складова, біохімічний механізм, симптом або наслідки, ми отримаємо різне розуміння стресу.

Основоположником вивчення біологічного стресу та найвідомішим автором, що описав механізм його дії, є канадський ендокринолог Ганс Сельє. Він визначив стрес як неспецифічну реакцію організму на будь-які зовнішні та внутрішні вимоги.

Завдяки Гансу Сельє кожна сучасна людина знає про гормони стресу та механізми реакції нашого організму на стрес. Біохімічні, гормональні та фізіологічні механізми стресу ретельно досліджені сучасною наукою.

Фізіологія стресу.

Коли наш мозок фіксує загрозу, в організмі запускається автоматична «стрес-реакція» - ланцюжок змін у всьому тілі, що адаптує організм до підвищеного навантаження, яке необхідно щоб впоратись з загрозою.

Адреналін наповнює м'язи додатковою кров'ю, глюкокортикоїди тримають їх у тонусі, а ендорфіни допомагають ігнорувати весь цей дискомфорт.

Ваше серце переходить на швидкий ритм, поштовхи крові в артеріях стають потужнішими, що підвищує тиск у судинах, і вам доводиться дихати частіше.

М'язи напружуються, знижується чутливість до болю, увага загострюється, проте стає тунельною – ви сконцентровані на поточному моменті та на тому, що відбувається у вас просто під носом.

Всі органи відчуттів працюють в максимальному режимі, а з глибин пам'яті вихоплюється лише інформація про те, як уникнути небезпеки.

Щоб максимально забезпечити ваше виживання, організм тимчасово «гасить» діяльність інших органів: сповільнюється травлення, змінюються показники імунної системи. Зростання та відновлення клітин почекають, репродуктивна функція теж неактуальна. Все ваше тіло та психіка змінюються у відповідь на те, що ви сприймаєте як загрозу.

Мета цих змін — забезпечити організм енергією та ресурсами для подолання виклику. Це дає можливість втекти від загрози, витримати біль від травми і дістатись місця, де можна отримати допомогу, підняти важкий предмет, щоб звільнити людину, якій загрожує небезпека, перестрибнути високий паркан чи прірву, дати відсіч нападнику. Завдяки цьому фізіологічному механізму люди демонструють неймовірні можливості щоб уникнути небезпеки, врятувати своє чи інше життя.

Корисний та шкідливий стрес

Працюючи над вивченням фізіології стресу, Сельє зробив важливий висновок – незалежно від причин, що вмикають стресову реакцію, механізм її протікання завжди однаковий. Це означає, що незалежно від того що відбувається – пожежа, публічний виступ, розмова з керівником, переживання зради, втрата майна чи близької людини, хвороба, весілля, народження дитини, підвищення, звільнення, переїзд, незалежно від стрес-фактору, біохімічна та фізіологічна реакція організму буде однаковою.

Сучасна наука розділяє корисний стрес, як реакція мобілізації що допомагає справлятись з викликами, в психології він має назву еустрес, і шкідливий стрес, або дістрес, що руйнує тіло та психіку, викликає неприємні симптоми, призводить до виснаження та викликає небезпечні захворювання.

Важливими факторами, що впливають на наслідки стресу будуть терміни протікання та його інтенсивність. Короткостроковий стрес, наприклад складання іспиту, або купання в ополонці, не буде мати руйнівної сили. Після того, як іспит чи пірнання закінчено, всі системи організму, що були мобілізовані, прийдуть до норми без шкідливих наслідків.

Але якщо стрес довготривалий, наприклад криза в стосунках, яка триває роками, робочий стрес в конкурентному середовищі або конфліктному колективі, складнощі з адаптацією в новій країні, відчуття самотності або нереалізованості, фінансові проблеми - такий хронічний стрес призводить до серйозних наслідків як психологічного характеру, так до виникнення соматичних хвороб.

Сучасний стрес не завжди є хронічним, він може бути короткостроковим, але інтенсивним. Наприклад зрада, розлучення, втрата близької людини, серйозна хвороба, пережите насильство, сама подія відбувається не довго, але залишає глибокий слід у психіці, який є психічною травмою і потім вже сама травма стає стрес-фактором, запускаючи процеси хронічного стресу. Якщо узагальнити

Поняття стресу потрібно розділити на стрес-реакцію та стрес-фактор.

Стресова реакція — це комплекс фізіологічних і гормональних змін, спрямованих на мобілізацію ресурсів організму для реакції до будь-якої вимоги або загрози. В її основі лежить активація симпатичної нервової системи та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, що супроводжується вивільненням адреналіну, норадреналіну та кортизолу.

Стресова реакція – це природня захисна реакція організму, що допомагає нам впоратись з небезпекою і викликами, але в великій кількості стає небезпечною і руйнівною. Так само як смертельний яд в невеликій дозі є ліками, так і стрес допомагає нам захищати себе, але у великій кількості стає причиною хвороб, забирає енергію та сили.

Стрес-фактор (стресор) – це причина чи комплекс причин, які запускають стресову –реакцію. Вони дуже різноманітні, але загалом їх можна розділити на дві групи:

Фізичні – наприклад холод або спека, голод, смертельний вірус, шкода, яку може заподіяти хижий звір, загроза від застосування зброї, автомобільна чи інша аварія на транспорті, радіація, природні катастрофи.

Психологічні – конфлікти, втрати, фінансові труднощі, проблеми з соціальною адаптацією, невизначеність, страх майбутнього, інформаційне перевантаження, самотність, проблеми з самооцінкою, втрата сенсів.

Неможливо уникнути стресу.

Кожний день приносить нам безліч випробувань, які залишають наслідки в тілі. Такий щоденний гормональний коктейль день за днем, крок за кроком поступово руйнують наш організм, проявляючись зниженням енергії, загальним виснаженням, пригніченням імунітету, болями в тілі та врешті решт соматичними хворобами.

Якщо раніше людство більше потерпало від фізичних стресорів, то в сучасному світі, де голод, холод і смертельні інфекції вже не є загрозою, на перший план виходять саме психологічні стресори.

Як захистити себе від шкідливого стресу?

Стресостійкість – найважливіша навичка сучасної людини. Уникнути стресу неможливо, але можна навчитись справлятись з його шкідливими наслідками.  

Для цього важливо навчитись розрізняти який стрес допомагає, а який руйнує, опанувати навички самодопомоги, які можуть зупинити дію стрес-реакції, але найважливішим є робота з причинами, з тими стрес-факторами, що запускають реакцію.

Якщо не працювати з причинами, всі інші дії будуть схожі на  вичерпування води відром з корабля, що має дірки і який заливає водою швидше, ніж ваша здатність її позбутись.